Снігові хмари
знайшли дорогу до Німеччини аж на початку січня, але вже встигли її трохи
налякати – місцями дороги позамітало так, що це спричинило труднощі для автотранспорту
та зимової дорожньої служби. Проте над Кріммічау зупинилася лише невеличка
снігова хмаринка – добра і до водіїв, і до качок, які вирішили зимувати тут.
Білий сніг лише злегка прикрасив дахи та вулиці ранкового міста, але до вечора,
трохи провагавшись, майже утік. Уночі снігова хмарина озирнулась на місто й
вирішила ще трошки його притрусити білим, проте до вечора наступного дня знову
залишились лише мокрі сліди-калюжі. Чомусь сніг боїться оселятися у цьому місті
й щовечора тікає, наче соромʼязлива дівчина. Зрештою, торік він поводився так
само. Я уже й не знаю чи вірити розповідям місцевих мешканців про те, як колись
тут такі сніги випадали, що кучугури були майже у людський зріст. Бо ж зараз
снігу не вистачить навіть щоби сніговика зліпити, можна лише у сніжки
погратися, та й то зовсім трошки…
Немає коментарів:
Дописати коментар