Осіння тиша

 

Осінь залишає нам трохи часу
для світла:
ніжно-рожевого,
жовто-сміливого,
стиглого.
Осінь залишає нам трохи неба
для мрії:
ніжно-рожевої,
жовто-сміливої,
зрілої.

Ми боїмося торкатися вічного,
бо відчаю кроки віддалені
чуємо шкірою.
Світає на обрії вирій
нашими мріями,
ще неба багато,
ще світла достатньо
для ніжності.
 
Осінь залишає нам тіней багато
для роздумів:
мʼятно-терпких,
грушево-стиглих,
холодних.
Осінь залишає нам темряви килим
для спогадів:
виноградно-солодких,
кленово-крилатих,
бездонних.