Світиться вечір,
обкипілий самотою своєю.
Мовкне камінь,
занімілий молитвами лісу.
Подаруй
мені, вечоре,
листок зелений,
напишу на ньому
сповідь
вогню.
Я не осінь.
Я
її попередниця.
Подаруй
мені, вечоре,
перо пташине
полечу у вирій.
Я не птах.
Я самотність вечірня.
Полечу
молитвою.
Я посланиця
вечора,
мовчанням
означене слово.
Зачекайте,
розтопиться камінь
в молитвах,
у безмірі
втопиться вість.
Завтра прийде осінь.
Я її попередниця.
Запалюю свічку
при вході у ніч.


Немає коментарів:
Дописати коментар