3. Ангел, який не літає

Одного разу в центрі міста Анджеліка побачила ангела. Білосніжного з великими крилами. Він стояв посеред площі й сумовито дивився на людей. Перед ним стояла скринька, у яку прохожі кидали гроші, а потім йшли з ним обійматися і фотографуватися.

2. Крилата дівчинка

Дівчинку, яка бачить казки, звали Анджелікою. Вона не знала, що означає її імʼя, але мама часто говорила, що вона – її Ангелик. Тож вона вирішила, що має невидимі крила, як ангел. А її імʼя означає «дівчинка, яка має крила».

* * *

І двічі в річку не ввійти.

А йти вздовж берега.

На каменях лишати слід.

Сльоза і камінь.

Трава обабіч.

Дорога – в небо,

річка – в море,

сльоза – у час

впадають.

І вузлики на полотні,

як камені.

1. Квіти в чобітках

Поки що вони не стали персонажами жодної казки – ані про квіти, ані про чобітки. Та, напевно, багато з них не раз уже чули казки. Ті, які батьки розповідають дітям. Барвисті чобітки мають що згадати. Вони пройшли безліч малих стежин, побували в калюжах і снігових заметах. 

* * *

Повз металеві та деревʼяні огорожі щодня проходить багато людей. Звісно, не натовпи, бо розташовані ці огорожі не на центральних вулицях великого міста, та все ж – кроки та шурхіт коліс авто побіля них цілком звичні. Часто за ними немає якогось казкового будиночка,

Безліч відтінків сірого

Раптом вигоріло літо,

поблякло на картинах,

на старих і нових фотографіях…

Раптом знебарвилось літо,

коли сонце відвернуло своє обличчя

від води, від піску і від вітру…