Ерфурт таке місто, у якому бракує слів. Залишаються лише вигуки захоплення
у різних тональностях. Наче кішка, яка гуляє з фотоапаратом, я відчайдушно
намагалась вполювати усі красиві і ще красивіші клаптики міського пейзажу, щоби
потім ще довго ними гратися удома, наче барвистими клубочками.
Ерфурт – місто грайливої краси. Не тому, що несерйозне, а до лоскоту нервів
миле. Коли вдивляєшся у всі ті розписи на стінах будинків, ліпнину та
скульптурки на фасадах, мальовані горнятка, блюдця, сувеніри, картини, магніти
в сувенірних крамницях кілька годин поспіль, то врешті починаєш муркотати. А
коли ще й пригріє сонечко, то хочеться примоститись на березі річки поряд з
качками, які вже настільки звикли до людей, що навіть не звертають на них уваги
– спокійно займаються своїми справами, бо ж туристи приходять і відходять, а
пірʼя має бути чисте. Зрештою, й самі мешканці Ерфурта настільки звикли до
туристів, що навіть не сахаються людей з фотоапаратами, як то іноді буває серед
німців. Думаю, що ті, хто мешкає у висячих над річкою будиночках, навіть перестали
помічати туристів й ті їхню сімейну сварку на балконі можуть сприйняти, як ще
одну родзинку місцевого колориту.
За одноденну подорож неможливо побачити у цьому місті все. Тому я свідомо
залишила собі для наступних відвідин кілька відомих туристичних місць. Я зовсім
не прагнула запамʼятати історію міста та перелік його визначних памʼяток, але я
прагнула зануритись з головою в атмосферу його вузеньких вулиць та барвистих
крамниць. Там живуть затишок і вигадливість. Не знаю, про що думають щодня
мешканці будиночків на Кремербрюке, але я думаю, що вони живуть у казці. Бо
хіба ж не казково жити у різнобарвних будиночках, що стоять пліч-о-пліч на мосту?
А під мостом тече спокійна річка, яка гойдає на своїх хвилях по-філософськи
налаштованих качок.
У багатьох сувенірних крамницях можна не лише придбати щось на згадку, але
й поспостерігати як розмальовують горщики чи роблять прикраси. Для майстрів
своєї справи – це буденна робота, але для гостя міста – дивовижа і свято. Зауважу,
що хоча простір міста один, але світ мешканців та світ гостей міста існують у
паралельних реальностях. Містяни занурені у свої щоденні клопоти та плани, уже
й не помічають того, що так дивує та захоплює туристів.
Але у мене є безліч фото доказів того, що Ерфурт – місто із казки.
Інші фото з Ерфурта можна переглянути тут
Немає коментарів:
Дописати коментар